• ??????????
П'ятниця, 30 вересня 2011, 14:32

Доповідь Бориса Баглея на засіданні колегії Держуправління "Про стан мережі природно-заповідного фонду області"

Питання розвитку мережі природно-заповідного фонду області є для нас дуже важливим і відповідальним. Те, що до проблем розвитку природно-заповідної справи привернута серйозна увага, зобов’язує нас активізуватись на цьому напрямку природоохоронної діяльності, щоб вийти на більш високий і якісний рівень роботи.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життедіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку області. Основним завданням є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідація негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.

Питання рекреаційної діяльності на території області, створення сприятливих екологічних умов для здоров’я людини нерозривно пов’язані з розвитком природно-заповідної справи. На сьогодні в області нараховується 331 заповідна територія та об’єкт, загальною площею понад 103 тис. га, що складає 12,8 % території області, із них- 25 об’єктів мають загальнодержавне значення, а саме: національні природні парки «Вижницький», «Черемоський» та «Хотинський», 10 заказників- «Драницький», «Лунківський», «Чорний діл», 9 пам’яток природи – «Шилівський ліс», «Рухотинський ліс», 2 дендропарки та Чернівецький ботанічний сад; 306 об’єктів мають місцеве значення, серед них: 2 регіональні ландшафтні парки, 47 заказників, 175 пам’яток природи, 4 дендропарки, 40 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 38 заповідних урочищ. У межах цих територій зростає понад 1600 видів судинних рослин, з яких 106 видів занесено до третього видання Червоної книги України. Тут виявлено 392 види хребетних тварин, а фауна безхребетних налічує більше 1500 видів, з яких до Червоної книги занесено 118 видів (31%).

Крім вищезазначеного на території Чернівецької області є 783 пам’ятки архітектури та містобудування, 112 із них занесено до реєстру національного надбання.

Поєднання архітектурних пам’яток з створеними заповідними територіями необхідне для розвитку туристичної галузі області що є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки (транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство тощо). Туризм (в т.ч. «зелений») сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги збереження цінних видів рослинного і тваринного світу, унікальних ландшафтів, геологічних, гідрологічних об’єктів тощо. Адже раціональне, невиснажливе використання природних ресурсів неможливе без наявності і вивчення її постійних еталонів - заповідних об’єктів та територій. Вони дають змогу виявити зміни, що вносить людина в довкілля, порівнювати недоторкану природу з окультуреним ландшафтом і в кінцевому результаті, виробити стратегію екологічно збалансованого природокористування.

Адже Буковина один з небагатьох в Україні регіонів, де по-справжньому благодатні природні умови, якому притаманні розмаїття ландшафтів, значні масиви хвойних та широколистяних лісів, якими вкрита тритина території області, багатство рослинного і тваринного світу, водних ресурсів (4 місце в Україні по водозабезпеченості), джерел мінеральних вод тощо. Все це потребує охорони і бережливого використання для забезпечення матеріального достатку наших громадян

Виходячи з вищезазначеного розвиток заповідної справи є одним з важливих пріоритетів в діяльності держуправління.

В цьому плані відмічена позитивна динаміка збільшення площі ПЗФ, в т.ч об’єктів загальнодержавного значення, а саме-створення національного природного парку «Черемоський» площею 7,1тис.га на території Путильського району та національного природного парку «Хотинський» на території Хотинського, Кельменецького та Сокирянського районів площею 9,4 тис.га

На виконання плану заходів по збереженню Буковинської субпопуляції зубра європейського, прийнято рішення про розширення території зоологічного заказника місцевого значення «Зубровиця» за рахунок земель лісового фонду на території Вижницького та Путильського районів, який нині становить 27,1 тис.га.

Створення цих об’єктів необхідне для збереження цінних видів рослинного і тваринного світу, унікальних ландшафтів, геологічних, гідрологічних об’єктів тощо. Поряд з цим буде змога виявити зміни, що вносить людина в довкілля, порівнювати недоторкану природу з окультуреним ландшафтом і в кінцевому результаті, виробити стратегію екологічно збалансованого природокористування, будуть також розв’язані наукові, рекреаційні, еколого-освітні та виховні проблеми.

Створення міжнародних природоохоронних територій є окремою складовою розширення транскордонного співробітництва. Міжнародні природно-заповідні території варто вважати специфічними об’єктами - інструментами позитивного міжнародного співробітництва в рамках глобальної проблеми збереження ландшафтного та біологічного різноманіття.

Для забезпечення умов відтворення і збагачення фауни Українських Карпат, особливо таких великих ссавців, як зубр, ведмідь, рись, дикий кіт, олень, дикий кабан та ін. створено екологічний коридор, який забезпечує умови міграції диких тварин. Схема Буковинського екокоридору розроблена в рамках проекту «Реалізація транскордонного екологічного зв’язку в Українських Карпатах) (2008-2010), який фінансувався на прохання Мінприроди України Урядом Нідерландів. Впровадженню проекта надали велику підтримку і допомогу Державна служба заповідної справи Мінприроди та Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області.

Це перший прецедент в Україні створення такого екокоридору, отже результати проекту будуть прикладом і методичними вказівками для створення інших екокоридорів нашої держави в контексті виконання завдань Карпатської Конвенції. Успішна реалізація проекту підтримала міжнародний авторитет України у вирішенні світових екологічних проблем.

З врахуванням прикордонного розташування Буковини, вивчається можливість організації транскордонних заповідних об’єктів — білатерального міждержавного природного українсько-румунського резервату на базі РЛП “Черемоський” (Чернівецька обл.), прилеглого ландшафтного заказника “Чивчино-Гринявський” (Івано-Франківська область) та окремих територій національного парку “Родна” (Румунія).

Проте, за цими та іншими добрими справами маємо ще багато проблем і недоліків.

На сьогоднішній день структура та різноманіття видів природних ландшафтів і рослинних угрупувань, не повною мірою відповідають міжнародним стандартам. Надмірна розораність земель, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами. Ряд керівників владних структур не усвідомили того, що інтенсивна господарська діяльність призводить до великого навантаження на природне середовище, а відповідно і до зміни ландшафтів, збіднення рослинного і тваринного світу, що запобігти цьому можна в значній мірі шляхом заповідання, взяття цих об’єктів під спеціальну охорону держави. Наприклад, заповідність Герцаївського району становить всього ¬– 0,4%, Новоселицького – 1.6%. Не думаю, що в цих районах відсутні об’єкти і території, які не потребують заповідання.

Нажаль, на даний час, господарська діяльність державних лісогосподарських підприємств, які заготовляють ліс в межах розрахункової лісосіки, змушує їх використовувати у своїх лісових масивах необхідну кількість різної лісозаготівельної техніки, а також певну кількість працівників та обслуговуючого персоналу. Чинник неспокою у лісових угіддях, створений великою кількістю людей і техніки, щорічно приблизно однаковий і його можна рахувати умовно стабільним.

Наша область - одна із густонаселених в Україні. З кожним днем збільшується число суб’єктів підприємницької діяльності. Багато хто з них своє виживання чи благополуччя намагається вирішити за рахунок природних ресурсів, причому нерідко з грубими порушеннями природоохоронного законодавства. Додалось проблем і в ході реформування агропромислового комплексу, що проходить не завжди з вимогами охорони довкілля. Тому тільки врегулювання природоохоронних, економічних, соціальних відносин на національному та міжнародному рівнях може бути одним із варіантів виходу із складної ситуації по покращенню навколишнього природного середовища області. Зусилля тільки державних органів не забезпечить дотримання правових актів у сфері природокористування і охорони навколишнього середовища до того часу, поки у нашому суспільстві не зміниться ставлення до природи в цілому, як до середовища проживання. Це насамперед досягається координацією природоохоронної роботи, об’єднанням зусиль державних і громадських екологічних установ та організацій, правоохоронних органів та місцевого самоврядування в справі забезпечення екологічної стабільності регіону. Адже проблеми забруднення водних об’єктів стічними водами, облаштування сільських смітників, засмічення прибережних смуг та водоохоронних зон, збереження біологічного різноманіття та ряд інших проблем можуть бути розв’язані тільки спільними і скоординованими діями.

З метою покращення стану об’єктів та територій природно-заповідного фонду, необхідно забезпечити відповідний порядок використання природних ресурсів, посилення охорони диких тварин і місць їх перебування в межах природно-заповідного фонду, додержання вимог щодо відвідування територій та об’єктів зазначеного фонду, попередження пошкодження лісових насаджень внаслідок незаконних рубок, здійснення заходів щодо запобігання виникнення лісових пожеж, забезпечення реалізації заходів з профілактики та захисту цінних природних комплексів від шкідників та хвороб.

Ведучи роботу по розширенню мережі природно-заповідного фонду, ми усвідомлюємо про потреби розв٬язання питань підвищення добробуту людей. У цьому зв٬язку потрібно сповна, але бережливо використовувати самобутні заповідні об٬єкти для розвитку індустрії туризму, відпочинку та оздоровлення людей як вагомого джерела економічного зростання населення

Але при заповіданні територій та їх охороні виникає багато проблематичних питань серед них:

1. Основною проблемою при створенні нових об’єктів ПЗФ – відмова землекористувачів надавати погодження на створення нових заповідних об’єктів, навіть якщо при цьому не передбачається вилучення земельної ділянки та зміни її цільового призначення. Пояснюється це, насамперед, небажанням отримати нові проблеми у вигляді посилених вимог природоохоронного законодавства щодо утримання заповідної території.

2. Вплив процесу приватизації земель на розширення природно- заповідного фонду:

- приватизація негативно впливає на процес розширення ПЗФ. Як правило, для заповідання вибираються найкращі ділянки ландшафтів (саме для їх збереження і створений природно-заповідний фонд), але внаслідок їхньої естетичної цінності саме вони і є найбільш привабливими для інвесторів в плані розвитку туристично - розважальної галузі.

3. Визначення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Відсутність державних актів іноді провокує територіальні претензії суміжних землекористувачів в процесі приватизації.

4. Практично відсутність фінансування на утримання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також на виготовлення державних актів та винесення меж на місцевості.

5. Складне економічне становище більшості землекористувачів, у віданні яких знаходяться об’єкти ПЗФ, не сприяє утриманню територій та об’єктів у належному стані. Методи адміністративного впливу на землекористувачів , як правило, позитивних результатів не дають. Це стосується підприємств, установ і організацій всіх форм власності, а також органів місцевого самоврядування (міських, сільських і селищних рад), в кошторисах (бюджетах) яких фінансування природоохоронних заходів (в т.ч. утримання об’єктів ПЗФ) не закладено. В результаті спостерігається погіршення стану теритоій та об’єктів, збіднення видового складу фауни та флори.

6. Відсутність фінансування наукових досліджень та пошукових робіт. Фактичне припинення (на даний час) науково-пошукових робіт є потенційною загрозою для повноцінного моніторингу загального стану природно-заповідного фонду (та його складових), а також створення екомережі.

Першочерговими заходами по удосконаленню управління природоохоронними територіями наразі є:

- створення дирекцій НПП «Черемоський» та «Хотинський» на виконання доручення Мінекології України;

-створення дирекцій РЛП «Чернівецький» та «Зубровиця» за рахунок обласного фонду ОНПС;

- розширення 2 черги НПП «Черемоський» та «Хотинський» згідно наукових обгрунтувань з приєднанням РЛП «Черемошський» та відповідно всієї акваторії Дністровського водосховища.

- оптимізація проведення рубок на територіях природно-заповідного фонду.

На закінчення хочу наголосити. Ми отримали від природи унікальні багатства як ресурсно-сировинного потенціалу так і туристсько-рекреаційного та лікувально-оздоровчого характеру. Зберегти і примножити їх наша відповідальна і благородна справа.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

*
*
*
*
*

????, ????????? (*), ? ????'???????? ??? ??????????.

Директор Департаменту

Календар новин

« квітня 2015 »
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30      

Лічильник гостей

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні1873
mod_vvisit_counterВчора3345
mod_vvisit_counterЦей тиждень13888
mod_vvisit_counterОстанній тиждень20842
mod_vvisit_counterЦього місяця25289
mod_vvisit_counterОстаній місяць75745
mod_vvisit_counterВсі дні1981836

Погодний інформер

Веб представництва